ПРОФОРІЄНТАЦІЯ
Про ступінь «Фаховий молодший бакалавр»
Фаховий молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем освітньо-професійної програми.
Фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
Навчання фахових молодших бакалаврів здійснюється у закладах фахової передвищої освіти, а також може здійснюватись у закладах професійно-технічної освіти та вищої освіти за наявності ліцензії на підготовку фахового молодшого баклавра.
Підготовка фахових молодших бакалаврів здійснюється за освітньо-професійними програмами відповідно до галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою.
Типи закладів фахової передвищої освіти
Навчальний заклад отримує статус закладу фахової передвищої освіти, якщо він має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти і така діяльність є основним видом діяльності цього навчального закладу. До закладів фахової передвищої освіти відносяться фаховий коледж, військовий коледж сержантського складу та фаховий коледж із специфічними умовами навчання.
Фаховий коледж — заклад фахової передвищої освіти або структурний підрозділ закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти. Фаховий коледж може проводити дослідницьку та творчу мистецьку, або спортивну діяльність, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях.
Фаховий коледж також має право відповідно до ліцензії забезпечувати здобуття його студентами (учнями) профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійно-технічної освіти (кваліфікований робітник), вищої освіти початкового рівня (молодший бакалавр) та вищої освіти першого рівня (бакалавр).
Фаховий коледж, який здійснює освітню діяльність у системі фахової спеціалізованої передвищої освіти, має право відповідно до ліцензії забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти, якщо наскрізна освітньо-професійна програма передбачає підготовку фахового молодшого бакалавра на основі початкової загальної середньої освіти.
Військовий коледж сержантського складу – це заклад фахової передвищої військової освіти або структурний підрозділ вищого військового навчального закладу, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти, може проводити прикладні наукові дослідження, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з практичною військовою підготовкою;
Фаховий коледж із специфічними умовами навчання – це заклад фахової передвищої освіти із специфічними умовами навчання або структурний підрозділ закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти, може проводити прикладні наукові дослідження, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, інших центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони державного кордону, цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи.
Хто може здобувати фахову передвищу освіту
Особа може вступити на навчання та здобувати фахову передвищу освіту на основі базової або повної загальної середньої освіти (після 9-го або 11-го класу) або на основі професійно-технічної освіти (на основі рівня «кваліфікований робітник»), фахової передвищої освіти або вищої освіти.
Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти (після 9-го класу), зобов’язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування.
Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Особа, яка здобула ступінь фахової передвищої освіти (фаховий молодший бакалавр), може продовжити навчання на рівнях вищої освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки.
Обсяги та терміни навчання
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти (після 9 класу) становить до 240 кредитів ЄКТС, у тому числі 120 кредитів ЄКТС за інтегрованою з нею освітньою програмою профільної середньої освіти професійного спрямування, що відповідає галузі знань та/або спеціальності.
60 кредитів ЄКТС відповідають навчальному навантаженню повного навчального року. Обсяг одного кредиту ЄКТС складає 1800/60=30 годин.
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі профільної середньої освіти становить 120-180 кредитів ЄКТС. При цьому 60 кредитів ЄКТС може бути зараховано на підставі визнання результатів навчання осіб, які вже здобули профільну середню освіту за відповідним або спорідненим спеціальності профілем.
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти визначається закладом фахової передвищої освіти з урахуванням визнання раніше здобутих результатів навчання. Обсяг такої програми становить не менше 50 відсотків загального обсягу освітньо-професійної програми на основі профільної середньої освіти.
Інші умови та особливості здобуття фахової передвищої освіти визначаються Законом України «Про фахову передвищу освіту».
Наскільки близькі поняття сільського господарства та сучасних інновацій? Які перспективи на ринку праці мають випускники спеціальності «Агроінженерія»? І що їм потрібно знати, окрім креслення та механіки?
Сучасний агросектор давно відійшов від сохи і рала. Нині надпотужні трактори, інноваційні зрошувальні системи та дивовижні агрегати роблять все, аби виростити, доглянути й зібрати врожай. І тут не обійтись без людини, яка буде налаштовувати, обслуговувати та ремонтувати всю техніку. Саме це ― сфера роботи для агроінженера. Раніше спеціальність називали інженер-механік сільськогосподарської техніки. Назву спеціальності змінили, але сфера діяльності залишилась колишньою.
Технік-механік в агросфері працює з такими об’єктами:
- техніка, яка використовується для виробництва і транспортування продукції сільського господарства;
- нові технології та засоби АПК;
- методи обслуговування й діагностики с-г машин та обладнання;
- обладнання, за допомогою якого відбувається енергопостачання, водопостачання та газопостачання всіх с-г процесів;
- комплекти для утилізації відходів сільського господарства.
● інженер з охорони праці;
● завідувач ремонтною майстернею;
● завідувач пунктом технічного обслуговування;
● завідувач обмінним пунктом ремонтних підприємств та структурних підрозділів агротехсервісу;
● механік з механізації виробничих процесів у тваринництві тощо.
Також перед техніком-механіком часто відкривається перспектива працевлаштування на посаду менеджера з продажу техніки у представництвах іноземних брендів. Якщо ж мрієте самостійно створювати техніку для обробки землі, тоді потрібно вступати до ВУЗу, аспірантури, займатися науковою діяльністю, щоб власноруч проектувати, випробовувати та презентувати вітчизняні новинки для агросектору.
Тим більше великі фірми пропонують чимало програм стажування для студентів факультету «Агроінженерія» з можливістю подальшого працевлаштування.
Безкрає зелене поле, повільно сходить сонце, погойдується хвилями пшениця і десь у високості співає жайворонок — така ідеалістична картинка вимальовується при спробі уявити типовий день агронома. Наскільки далека вона від реалій життя? Чи може фахівець знайти роботу відразу після закінчення навчання? Сьогоднішній головний герой — агроном.
Чим взагалі займається цей спеціаліст? Якщо коротко підсумувати, то агроном відповідає за те, що, де, коли і як буде посіяно, зібрано та перероблено. Це відповідальна праця, результати якої виразно помітні лише восени. І то, якщо погода змилостивиться. Тому досвідчений агроном, окрім ґрунтовних знань із рослинництва, селекції, механізації, ґрунтознавства, екології, ще й трохи метеоролог. На озброєнні у такого фахівця — здобутки вітчизняної та закордонної агронауки, теоретичні знання і народні прикмети, особливо, коли справа стосується погоди. Дізнатися більше трудові будні агрономів можна на сайті SuperAgronom.com.
Робота цікава, прибуткова й популярна. Правда, в гарячий сезон не вистачає часу на милування сходом сонця і зеленими полями, бо обов’язків є безліч. Згідно з вимогами типової посадової інструкції цей спеціаліст:
– здійснює організаційно-технологічне керівництво в галузі рослинництва.
– проводить роботу з впровадження й освоєння науково обгрунтованої системи землеробства та подальшої інтенсифікації рослинництва з метою збільшення виробництва і підвищення якості продукції рослинництва
Найприємніше у будь-якій роботі — це зарплата. Агрономи лідирують у цьому питанні серед інших спеціалістів сільськогосподарського напрямку. Згідно з даними сайту Work.ua вони обійшли колег по АПК із середнім показником 20 000 грн.
Використання електрики на сьогоднішній день неминуче: все життя людини з ним пов’язане і уявити себе без неї люди вже не можуть. Але електрична мережа — не найстабільніша область нашого життя, і часті поломки змушують нас викликати фахівців. Саме через наявність постійного попиту багато хлопчаків і дівчат замислюються про освоєння навичок електрика. Будь-які знання про будову і підключення електричних мереж не завадять навіть звичайній людині, але, якщо Ви плануєте серйозно дорости до майстра в ремеслі електрика — ця сспеціальність саме для Вас.
Навчання техніків-електриків або як з’являються на світ круті фахіці.
У цій темі хотілося поговорити про те, як з простих людей виходять справжні електрики – люди, які пов’язали своє життя з професією електрика і наукою про електрику в цілому. Так, як саме завдяки їм створюються, обслуговуються, ремонтуються всі ті електротехнічні пристрої і системи, які в наш час відіграють першорядне значення в сучасному технократичному суспільстві. Адже ми живемо в час всесвітньої електрифікації.
Байка про те, як приносять лелеки у своєму дзьобі готових електриків, явно буде не правдоподібною і тому наведемо більш імовірні варіанти того, як же дійсно стають електриками.
Мабуть, Ви погодитеся в тому, що саме від отриманих самостійно або у навчальному закладі початкових знаннях, дуже багато залежить у майбутньому. Те, як Ви володітимете ними, і буде безпосередньо впливати — хорошим чи поганим електриком будете на роботі, як люди будуть сприймати Вас (людини, до якої можна звернутися або краще знайти іншого) і т. д.
З простими завданнями на зразок таких, як вкручування перегорілої лампочки, може цілком впоратися і домогосподарка, а ось розібратися в електричній схемі і знайти поломку в електричному пристрої вже може тільки електрик, та й то не кожен.
Навчання електриків може відбуватися за двома сценаріями: саме вивчення засноване на особистому інтересі до даної справи і вивчення в навчальних закладах. Використовуючи саме вивчення, людина більшою мірою здатна стати дійсно хорошим електриком, який може виконувати електричні роботи будь-якої складності, з високою якістю і витративши мінімум часу. Це відбувається за рахунок того, що коли у людини основним стимулом є особистий інтерес до справи, а не тільки вигода, то в результаті він, як правило, розбирається в багатьох дрібницях і накопичує в собі тонкі моменти і хитрощі, що в справі можуть зіграти важливу роль.
Оскільки немає ідеальних справ, і скрізь присутні заковички, що породжують нові проблеми і труднощі. Знаючи лише теоретичні основи з підручників і при цьому, не маючи особистого досвіду в електричних роботах, досить важко дається її виконання. І це в чомусь відноситься до навчальних закладів, коли людина прийшла туди з не зовсім зрозумілою метою для себе і, просидівши кілька років, а по закінченню отримавши “корочку” у вигляді диплома, вважає, що вона здатна зробити все на світі. На жаль, це не так. У людей є маленька, але дуже важлива проблема, яка псує багатьом їх справи, а якщо говорити в загальному, то й усе життя. Це людська лінь. Саме вона в одних породжує небажання що-небудь робити, а в інших утворює стримування своїх можливостей, з’явися які, могли б людину вивести на інший рівень життя.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити такий висновок: поєднавши воєдино свій інтерес, обдумування перспектив і подальше навчання за спеціальністю електрика, в результаті цілком реально отримати вельми прагматичні знання.
Як стати електриком з нуля?
Професійний ринок має у своєму розпорядженні величезну кількістю адвокатів, економістів, менеджерів, маркетологів. Вищезазначені професії останнім часом дійсно користувалися великою популярністю у вигляді привабливих заробітних плат. Однак сьогодні спостерігається зростання іншого тренду – інженерні спеціальності. Механіки та електрики починають не тільки конкурувати за обсягом заробітної плати, але й випереджати багатьох маркетологів, менеджерів, економістів.
Робота, пов’язана з електрикою, безумовно цікава. Але не варто забувати про те, що вона пов’язана з великими ризиками для життя та здоров’я професіонала (тим більше, якщо мова йде про роботу з високими напругами).
Чи можна навчитися професії електрика самостійно?
На це питання можна відповісти двояко. Якщо мова йде про професійному рівні електрика, який займається заміною:
- електричних апаратів (розеток, вимикачів);
- запобіжників і ПЗВ;
- здійснює заміну частин електричної проводки або проводить нові лінії електричних комунікацій і т. д..
Безумовно, тут необхідно отримати досвід і допуск до виконання таких робіт. Але щоб просунутися далі по кар’єрних сходах (не вічно ж лазити по стовпах), вже необхідно фахова технічна освіта.
Релейний захист і силові станції
Керівна робота в сфері електропостачання потребує досить вагомий багаж знань. Причому зазначене вище стосується не тільки управління відділом у якому-небудь муніципальному підприємстві, а й приватного підприємництва. Зазначимо, що на електрифікації приватних будинків можна дуже непогано заробити. Важливо усвідомлювати відповідальність за результат. Прокладені електричні комунікації повинні не тільки надійно функціонувати, але і залишатися безпечними в експлуатації.
Очевидно, що робота з електрикою – це дуже небезпечна і відповідальна праця. Напевно, тому, попит на послуги професійних електриків є завжди.
Бажаєте освоїти спеціальність електрика? Тоді Вам необхідно отримати якісні спеціальні знання та вміння у нашому коледжі!
Хто такий фінансист?
Минуло багато часу, коли у людини з’явилася потреба поліпшувати своє життя і вести господарство, використовуючи цифри і розрахунки, визначати свої грошові кошти – доходи і витрати, тобто розпоряджатися фінансами.
Раніше фінансистом називали кожного, хто знав, як обходитися з грошима так, щоб отримати прибуток. Однак найперші згадки про фінансову діяльність було знайдено в археологічних розкопках ранніх міських цивілізацій Близького Сходу. І в усі часи ті, хто займався фінансами, були серед найбагатших людей суспільства.
В сучасному світі фахівця у сфері фінансової науки і практики називають фінансистом. Фінансист у перекладі з французької – людина, досвідчена у фінансах, тобто в грошових коштах.
Фінансист − це високий професіонал в області фінансових операцій, який на основі фінансової науки займається особливо великими грошовими операціями, спрямуванням фінансових потоків, фінансуванням проектів, управлінням капіталу, у відповідності з чинним законодавством. Фінансистом може бути, як дрібний банківський клерк, так і міністр фінансів.
Професійні якості фінансиста
До основних професійних здібностей фінансиста відносять:
- аналітичний розум;
- вміння роботи висновки з економічних та політичних подій;
- розбиратися в політиці та володіти законодавчою базою;
- якісно прогнозувати ситуацію;
- бути комунікабельним та вміти отримувати інформацію;
- вміти працювати в команді;
- розбиратись в дрібницях роботи підприємства;
- стресостійкість;
- вміння аналізувати ризики;
- успішно інвестувати кошти в різні проекти тощо.
Які посади можна займати?
Керівника підприємств, установ, організацій, фінансового директора, фінансового аналітика, фінансового менеджера, керівника фінансових і економічних підрозділів, аналітика фондового ринку, фінансиста в банках, страхових компаніях, податкових адміністраціях та інших державних та недержавних організаціях і установах, головного бухгалтера, керівника фінансової групи, директора страхової та аудиторської компаній, фахівця на ринку цінних паперів та ринку фінансових послуг, фахівця з біржових операцій, фахівця з фінансово-економічної безпеки підприємства, аналітика з оцінки вартості бізнесу, дилера, брокера, ліквідатора-розпорядника майна підприємств-боржників – це далеко не повний перелік посад, які може займати фінансист.
Таким чином, спеціальність фінансиста є досить багатогранною.
Фінансист може побудувати кар’єру і на державному підприємстві або службі, і в приватній компанії, і працюючи «на себе», наприклад, на міжнародному валютному ринку.
Фахівець з фінансів затребуваний не тільки в державних організаціях, установах, приватних підприємствах, але і фізичних осіб. Наприклад, останнім часом фінансисти часто стають особистими консультантами тих людей, які торгують на фондових і валютних біржах.
При цьому фінансисти можуть розраховувати на гідну оплату праці навіть на самому початку свого трудового шляху.
Нині фінансистами називають випускників спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування». І ті, хто обрав дану спеціальність, виявилися завбачливими, адже за версією журналу «Фокус» фінансова діяльність входить до 15 найперспективніших галузей подальших 5–10 років, а фінансистів визнано однією з 20 найперспективніших професій наступного десятиріччя.